|
Коломацький район
Площа — 320,5 км2 Населення ~ 9,0 тис. чол. Рік утворення
-— 1993. Утворений з частин Валківського і Богодухівського
районів.
Районний центр — Коломак —- селище міського типу,
розташоване в мальовничій місцевості на річці Коломаку, притоці
Ворскли за 7 км від залізничної станції Коломак.
Вперше Коломак згадується у розписі за 1571 рік як городище.
На початку другої половини XVII століття переселенці з Правобережної
України заснували тут острог. Його жителі несли сторожову
службу на оборонній лінії по річках СІверському ДІнцю і Коломаку.
У 1680 році Коломак — сотенне містечко Охтирського, а згодом
-— слобода Харківського полку. Він не раз зазнавав спустошень
від татарських нападів. Після чергового (1680 р.) набігу татар
коломацький сотник І. Михайлов звернувся до царського намісника
боярина П. Шереметьєва з проханням дозволити прийняти з-за
Дніпра нових жителів, надавши їм пільги. Такий дозвіл було
одержано. Наприкінці XVII століття Коломак був укріплений
кріпосним валом і бастіонами.
Назву місту дали половці, які селилися у цих містах ще у ІХ-ХІІ
століттях. По тюрськи «коло мак» — розгалужена, заболочена
річка.
Об'єкти туризму:
• Археологічні:
На території району знаходиться цікавий археологічний пам'ятник
— скіфське городище в урочищі Лозовий Яр заселене в середині
І тисячоліття до н.е.
• Історичні:
В селищі Коломак 28 липня 1687 року, коли гетьманська влада
перейшла від І. Самойловича до І. Мазепи відбулася козацька
рада, яка прийняла так звані «Коломацькі статті» — договірні
умови між козацькою старшиною і царським урядом. Договір складався
з 22 пунктів (статей). В основі Коломацьких статтей лежали
попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими
радами при обранні гетьманів Д. Многогрішного та І. Самойловича.
Статті декларативно підтверджували козацькі права і привілеї,
зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські
полки. Однак, деякі зміни попередніх гетьманських статей і
нові пункти Коломацькі статті (18-22) значно обмежували політичні
права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права
без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а
старшина — скидати гетьмана. Козацька старшина зобов'язувалась
наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося
право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Гетьманському
уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними
державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо
на війну з Кримським ханством і Туреччиною; у гетьманській
столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців.
У ст. 19 договору перед гетьманом і старшиною ставилось питання
про необхідність тісного державного об'єднання України з Московською
державою і ліквідацію національної окремішності українського
народу. Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху
дальшого обмеження державних прав України.
Коломацька угода мала бути конституцією українсько-московських
відносин на час гетьманування Мазепи. Складена в умовах надзвичайно
несприятливих для української сторони, вона була безперечним
успіхом Москви в її історичному наступі на Україну. Вона дуже
в'язала руки новому українському урядові, який мусив виконувати,
цей договір.
• Природні:
Ботанічний заказник місцевого значення «Гришкове». Площа 30,0
га. Розташований біля с. Різуненкове. Ботанічна пам'ятка природи
і.місцевого значення "Гуртовівка" Площа 2,0 га.
Знаходиться на територии с. Гуртовівка.
|
