Каждый жрёт свой бутерброд

Prev. 

Висновки та рекомендації.

Не буду міняти текст написаний ще до анексії Крима, насамперед що б було видно що втратили... та й ... якось нема бажання. Хай буде як писалось ще в той час, коли Крим був "спільним".

Насамперед, власне, відзначу, що незважаючи на відносно невеликий щоденний пробіг, маршрут достеменно не для новачків. Перш за все, досить великим був щоденний набір висоти та ще й переважно по грунтах. При цьому вистачало відвертих стірчаків, куди і з порожнім велосипедом не легко буде. Але, знову ж супер-пупер досвіду не потрібно, мова тільки про новачків, які ще не їздили з вантажем в гірські походи з великою кількістю грунтів та сипучих ділянок.

Друге, за підсумками здалося, що маршрут як раз відповідав ідеї «активного матраца». Захопили більшу частину різноманіття Криму, при цьому нічого не було занадто: лісостеп біля Сімферополя, яйли Долгоруковки та Карабі, вапнякові та вулканічні гірки Східного Криму, безтурботність Ліски, ну та природно море, море і ще раз море. Той, хто уважно перегляне текст, помітить, що близько трьох днів легко можна було заощадити, але ж замислювався формат «активного матраца». Хоча, у кого з часом напряг, природно може цілком вкластися в чистий тиждень, викинувши наші «пляжні дні». Менше 5 днів сенсу їхати такий маршрут немає.

Наступне, що хотів вказати, в поїздці випробував новий для себе формат мандрівки без багажнику. При цьому це не було легкоходством, з урізанням снаряги до крайнього мінімуму. Саме вилучення багажнику з баулом, вже заощадило понад 2кг загальної ваги поклажі, яка розподілялася в внутрішньо- та на-рамні сумки, ще й компресійну під сідло. Підсумок виявився неоднозначним. Перш за все, зазначу недоліки:

- Природно гостро відчувався брак місця при заправці водою на ночівлю, наборі фруктів або якогось ще додаткового «корисного вантажу».

- Помітно піднявся центр ваги,

- На спусках не вистачало контакту з трасою заднього колеса,

- Збільшився час пакування / розпакування та підготовки до руху.

Баклажка як сміття їде до найближчої урни. ;)))

Зате були і позитивні моменти:

+ Знизилася загальна вага зібраного велосипеда (в мінус - багажник + баул ~ 0.8кг + 1,5 кг), та підвищилася мобільність в тих місцях, коли велосипед «їхав на мене»

+ Велосипед швидше готувався на випадок радіальних виїздів.

Загалом, слід додати, що, збираючись в похід, я очікував, що частина «об'ємного спорядження» піде до Артема. Але так як він узяв на себе палатку, та, будучи сироїдом, практично не потребував пальника з казанком, то що-небудь з взятого спорядження передавати йому було якось не гарно. Але, природно, це завантажило на всі 100% об'єм узятих мною торб. Ще й перед стартом прогноз обіцяв істотне похолодання до + 15-17 вдень, що зажадало мати пару комплектів велоодягу, дощове та теплі речі для ночівлі «в полі». Але зате це дозволило мені випробувати новий для мене формат завантаження також на випадок походу в ранню осінь. Хоча для себе вирішив, що надалі без багажнику буду їздити тільки влітку, коли дійсно мінімальний не тільки обсяг речей, але та їх сумарна вага. Піднятий догори центр ваги негативно позначався, особливо на грунтових ділянках. Ну і відповідно, переконавшись в можливості подорожувати без багажнику в голову вперто лізла думка про двопідвіс на «великих колесах». Для «активного матраца» з сумішшю ночівель «в поле» та в житлі, такий двохподвіс забезпечить максимум рухливості та керованості в горах. Ось ціна тільки на такі рами, дуже допомагає «жабі» відсувати подібну покупку далеко в майбутнє.

А так, поїздка виявилося більш ніж успішною, подібний формат в майбутньому збираюся повторювати.